Любомир Стрингалюк. Знаки часу. Розпізнавання. — Брустури: Дискурс, 2016. — 146 с.
Усім віруючим людям, напевне, цікаво буде дізнатися про низку небезпечних символів для християнської віри. Автор науково-популярної книги «Знаки часу. Розпізнавання» Любомир Стрингалюк зазначає наукову доведеність того факту, що символи мають здатність впливати на людей. Одні впливають миролюбно, а інші агресивно. Має можливість і читач переконатися в тому, що знання про різні символи не будуть зайвими, а й навіть можуть врятувати від негативно нищівного впливу поганої енергії.
До слова, Любомир Стрингалюк — письменник, громадській діяч, автор кількох поетичних збірок, низки літературознавчих та публіцистичних статей.
В передмові «Знаків часу» автор стверджує, що гріхопадіння Адама і Єви стало початком для всіх окультних практик. Сатана і магія — дві союзні сили. Звісно, з останнім твердженням багато хто може не погодитися.
Майже з самого початку дізнаємося, про те, що вислів Абракадабра не просто якась нісенітниця, а чародійна пісня відьом. За одною з версій корінь цього слова походить від імені греко-єгипетського бога Абраксаса, а за іншою версією з івриту перекладається як «сховайся» і «нечистий»: рід заклинання від лихоманки, яке накреслено на амулеті-оберегові у формі перевернутої піраміди.
Також у книжці згадуються й низка ангельських талісманів, що на них написані різні здебільшого небіблійні, як стверджує пан Стрингалюк, імена невидимих осіб ангельських. Автор застерігає: істинних сильних янголів, відомих боголюбній боговірній мирській людині, лише три — Архангели Михаїл, Гавриїл та Рафаїл. Михаїл, зазначається як найголовніший та найсильніший архангел, котрий скинув Люцифера з небес й звільнить Світ від зла в останні дні. Щоправда, оповідач трохи й суперечить собі опісля наводячи цитату з Біблії «Тисячі тисяч Йому (янголів Богові) служили, і силенна безліч перед ним стояла».
Кельтський хрест є символом кельтського християнства, але водночас зародився ще задовго до виникнення християнства на ірландських землях. Для нас цей хрест символ вічності й божої любові, для ірландців символ надії на порятунок. Ще кельтський хрест використовують як свій символ неофашистських організацій. І про перевернутий хрест (символ диявола) теж у книжці є, але чомусь немає посилань на біблійні цитати й достовірні посилання на канонічну законність хреста з розіп’ятим Ісусом. Якщо поритися у мережі, то можна наштовхнутись на інформацію про те, що знак хреста утворився ще за язичницьких часів, а якщо брати до уваги таку обставину, що хрест до Господа Ісуса використовувався як знаряддя вбивства (часом невинних людей), то й взагалі починаєш сумніватися у його святості.
Один із католицьких символів Воскресіння Господнього, милий кролик, теж у Стрингалюка є нечистим. Він бо у середньовіччі був символом і розпусти, і хіті, а ще мав нещастя стати брендом-емблемою корпорації «Playboy». Варто зазначити, що бідолашне вухасте біле створіння не рятує навіть зображення на картині з Пречистою Дівою Марією.
Підкова, на думку Стрингалюка, — не символ «на щастя», «на достаток» чи просто гарна річ, а штукенція, яка віддаляє людину від Бога, й ковалі, що її виробляли, — то химерні люди, які продали свою душу сатані.
Взагалі книжка досить корисна: для відпочинку і просто читання, бо захоплює цікавою точкою зору освіченої людини, авторським професійним викладом й відкриває очі на багато речей пов’язаних з сучасним християнством та церквою зокрема. Буде здебільшого в пригоді для наснаги віруючим християнам.
Юрій Мостовий