Астрід Ліндгрен. Детектив Блюмквіст здобуває славу та ін. – К.: Махаон, 2014.
«Кров! Напевне, кров!», – так відверто криваво починається оповідь про одного з найвідоміших у світі юних детективів Калле Блюмквіста. Невже вся книжка така кривава та жахлива? Зовсім ні, хоча самому Калле, напевно, саме б таку хотілося, якби він знав, що про нього напишуть книжку. Адже Калле хоче стати відомим детективом, який розслідує таємні злочини, робить це легко і невимушено, як два пальці об асфальт. Отак він собі роздумує, лежачи в садку, і чекає, коли ж настане його зіркова година. Та щось та година ніяк не приходила. Калле нотував кожну дрібницю в блокнот, яку вважав вартою уваги детектива, і це не допомагало. Аж ось, сталося! Непевний дядько його подружки Єви-Лотти (у яку ж юний детектив, звісно, таємно закоханий) дає шанс використати всі навики розслідувача.
Астрід Ліндгрен вперше опублікувала повість про Блюмквіста 1946 року і того ж року отримала за неї перший приз в конкурсі «Рабен і Шьогрен» за найкращу детективну історію для підлітків. У 1977 вона отримає за оповідь ще й премію Академії детективної літератури Швеції. Коли говорять про Астрід Ліндгрен, то перше, що спадає на думку – Карлсон і Пеппі Довгапанчоха, але так буває тільки з тими, хто не читав пригод Калле Блюмквіста.
Читайте також: Астрід Ліндгрен: бабуся, що лазить по деревах
Тут є все, що притаманне дорослому детективному жанру в очах дитини: підозріла особа, збирання доказів, довіра тільки собі, курйозні випадки, руїни старого замку, коштовності, поліція, безвихідна ситуація, підтримка друзів і головне – щасливий кінець. Але не розкриватиму вам всі карти, детектив він на те й детектив, щоб інтрига трималася до кінця.
«Детектив Блюмквіст здобуває славу» з’явилася не так давно у видавництві «Махаон-Україна». Переклад Ольги Сенюк – відомої перекладачки українською зі шведської, а саме творів А. Ліндгрен. Так сталося, що в дитинстві я не читала цього твору світової класики, тому отримала масу задоволення тепер. Але це задоволення трохи псувалося неякісним редагуванням книги. Братися судити переклад не буду, шведської, на жаль, не знаю, але є носієм української мови, тому відкрила для себе багато дивного.
Наприклад, діти-підлітки-українці мають знати, що таке тартак і чинбарня. Якщо я ще знала, що таке тартак, завдяки відомому музичному гурту, то чинбарня – стала для мене відкриттям. Долають мене глибокі сумніви, що сучасні діти полізуть шукати в словниках такі слова. Ще одним відкриттям стало значення слова «покласти», а саме – побитися об заклад. «Он, наприклад, суне вулицею якийсь тип із мішком за плечима… – Покладімо, – сказав Калле й штовхнув Андерса під ребра, – що в нього повний мішок краденого срібла. – Покладімо, що ні, – нетерпляче відповів Андерс…» Можливо, хоча я не знайшла, це слово і має чи мало дане значення, але ж зараз так ніхто не говорить. І випадків дивної неприродної української мови у книжці повно.
Малював ілюстрації до книги російський художник Олександр Гапей, не можу сказати, що я у шаленому захваті, але малюнки милі і ненав’язливі, не з тієї опери, коли задивишся на картинку і забудеш, про що книга.
Читайте також: Стенографістка чи нацист: хто вона, мадемуазель Фрекен Бок?
Уперше за книгою був знятий фільм в 1947 році шведом Рольфом Хасбергом, а в часи Радянського Союзу (1976 рік) на Литовській кіностудії режисер Арунас Жебрюнас втілив повість на екрані під назвою «Пригоди Калле-детектива».
Всього про Калле Блюмквіста написано три книги і всі вони вже видані («Детектив Блюмквіст здобуває славу», «Детектив Блюмквіст ризикує» та «Калле Блюмквіст і Расмус»), тому хто почне читати, той уже не втримається. Класична книга з виховними елементами, де добро перемагає зло, де справедливість таки отримує владу, де щирість, відвертість та чесність цінуються, а дружба – понад усе. Злочинці покарані, герої – нагороджені. Раджу читати не тільки дітям. Спробуйте – і не зможете відірватися до останньої сторінки. Це неймовірна майстерність – писати детективи для дітей, які справляють враження і на дорослих. Астрід Ліндгрен впевнено тримає звання однієї з найкращих дитячих письменниць.
Ілона Замоцна