У прозі Ксенії Заставської форма, що нагадує так званий «дамський роман», стає ключем до історичних таємниць кривавого ХХ століття та до сховків родинної пам’яті.
«Талісман кохання», «Veto на щастя», «STECK. Мережива життя» — три близькі за духом книжки письменниці. Вони вже вийшли друком не лише українською, а й іще кількома мовами Центрально-Східної Європи.
Прочитавши назви цих романів, ви можете подумати, що перед вами — типові любовні пригоди в рожевих обкладинках. А значить, на вас чекає сюрприз. Так, любовна сюжетна лінія тут присутня, і то в класичному взірцево-романтичному вигляді. Але веде ця лінія далеко не тільки до цукерково-квіткового хепі-енду, її головна мета — вивести на історичні сюжети XX століття (та й раніших часів теж). І ці історичні сюжети подано з усією серйозністю, з усіма суперечностями та неоднозначностями. Таке трохи несподіване поєднання роману про кохання з історичним детективом є, мабуть, головною родзинкою творчості Ксенії Заставської.
Основна дія «Талісману кохання» відбувається в Литві — країні, що її багато в чому можна назвати нашою «посестрою» в контексті XX століття.
Молода, романтична і наївна дівчина, яка ніколи нічого й чути не хотіла про політику, опиняється у вирі політичних і воєнних подій сорокових років, у вирі складної та кривавої боротьби, що точиться на литовській землі. У героїні просто немає виходу: їй доведеться в усьому розібратися та все зрозуміти.
«Veto на щастя» стосується вже нашої країни.
Головна персонажка цього роману в наші дні випадково приїхала до Острога і, просто щоб забутися, почала «копати» історію складних стосунків між двома місцевими видатними родами. Як наслідок, їй відкрилися не лише таємні подробиці історії, але й геть неочікувані деталі власного родоводу. Цікаво й важливо, що трагічні моменти тридцятих-п’ятдесятих років ХХ століття на західноукраїнській території Ксенія Заставська подала не в чорно-білому форматі, а з багатьма напівтонами. Є нищівне польсько-українське протистояння з його зрозумілим волинським акцентом. Є, нарешті, кохання між людьми з різних боків барикад.
«STECK. Мережива життя» — історія з міста Одеси.
В якому одна молода жінка вирішила купити своїй бабусі старовинне фортепіано… і знайшла в ньому дивний зошит. Він виявився щоденником. Так відкрився ще один проскрибований сюжет — депортації з приєднаних на початку Другої світової війни до Радянського Союзу територій (у цьому випадку йдеться про литовців, поляків і українців) і непрості (м’яко кажучи) долі депортованих.
Що ж, постать молодої активної героїні, яка провадить своєрідне історичне детективне розслідування та пізнає минуле — дуже актуальна для сьогоднішньої літератури. А неодмінна лінія кохання романів Заставської нагадує нам про вічні людські емоції та потреби.