Льюїс створив чудовий світ, який ще в першій книзі причарував багатьох читачів. Серед фанатів «Нарнії» знайдуться як дорослі, так і діти.
З одного боку, друга книга схожа на першу. З іншого — між ними можна знайти багато відмінностей, і це добре. Навіть книги з однієї серії повинні мати тільки свої особисті характеристики.
К. С. Льюїс. «Лев, Біла Відьма і шафа». Худож. П. Бейнс; Пер з англ. В. Наріжної. — Київ: Видавнича група «КМ-БУКС», 2017. — 176 с.
Назва другого тому чудово відображує все те, що є головним у розповіді. Лев і Біла Відьма — це уособлення добра і зла. Власне, на цьому і тримається вся серія. Шафа є також дуже важливим елементом. Вона допоможе персонажам у подорожі між світами. Так, це трошки дивно, але не треба забувати про те, що «Хроніки Нарнії» — це казка.
Читайте також: рецензія на першу частину «Хронік Нарнії»
Головними героями знову є діти, але про персонажів із першої частини, на жаль, немає ні слова. А хотілося б. Дуже цікаво дізнатись, чим у старості займались Дігорі та Поллі. Цього разу в центрі уваги брати і сестри: Пітер, Сьюзан, Едмунд та Люсі. Кожен з героїв відіграє важливу роль у сюжетній лінії, однак найяскравішим персонажем є Люсі. Це не просто так. Другий том автор присвятив своїй племінниці, і назвав «книжкову» дівчинку її іменем. Письменник розповідає про те, як чотирьом дітям Аслан доручив дуже важливе завдання — стати захисниками Нарнії.
Після перших чотирьох-п’яти розділів можна помітити серйозні відмінності між двома книгами. Цього разу Льюїс показав не так багато письменницької майстерності, хоча її у нього достатньо. Протягом усієї історії можна знайти лиш декілька метафор. Зустрічаються також поодинокі епітети й гіперболи. Алегорій, звісно, вистачає, але для казки це звичайна річ. Взагалі, другий том здається значно серйознішим за свого попередника.
Якщо в першій книзі Льюїс розповідав про створення Нарнії, то цього разу мова йде вже про захист чудового світу.
У казковій місцевості позникали усі пори року, окрім зими. Постійний холод, морок та ще й відсутність Різдва — все це дуже набридло мешканцям. Біла Відьма називає себе королевою Нарнії і тримає все живе під своїм контролем. Ось тут і з’являться діти, які, начебто, випадково потрапили у цей світ. Але просто так нічого не буває, навіть у казках.
Книга дійсно дуже серйозна. У першому томі письменник старався розбудити в серцях читачів якісь добрі, м’які, співчутливі риси. У другій книзі він «копає» значно глибше, особливо враховуючи основну аудиторію, на яку розрахований роман. За художнім напрямом і цю книгу можна віднести до сентименталізму, але тут робиться ставка на інші людські якості. Відправившись у подорож разом із героями, читачі переживуть багато чого: зраду рідних людей, духовний підйом, боротьбу за виживання і так далі. Автор показує правильну точку зору, і в той же час нікому не нав’язує свою думку. Письменник залишає читачам право на роздуми, що також важливо.
Плюси
- Мораль. Льюїс дуже обережно підводить читачів до того, що є правильним і неправильним. Для прикладу він бере усім відомі історії, взяті зі Святого Письма. Деякі ситуації можуть багато чому навчити підростаюче покоління.
- Настрій. Другий том набагато серйозніший за перший. Та головними героями в ньому є діти, а вони навіть у найскладніших ситуаціях можуть бути оптимістами, на відміну від дорослих. Письменник вчасно розбавляє напружені моменти нотками гумору, чи то в словах, чи то в подіях. Таким чином, читаючи книгу можна і переживати за героїв, і трошки розслаблятись.
Мінуси
- Розрив історій. Люди, які читали перший том, добре пам’ятають чим він закінчився. Друга книга може трохи розчарувати, оскільки автор вирішив не описувати події, які насправді є важливими. Наприклад, як так сталось, що Біла Відьма заволоділа Нарнією, і де в цей час був Аслан.
Такі книги, як «Хроніки Нарнії» не соромно назвати класикою. Цю серію можна читати дітям, разом із дітьми, або всією родиною. Навіть у дорослих читачів перехопить подих від того, наскільки сильні духом юні головні герої. Вони розмовляють і поводять себе як діти, і в той же час безстрашно захищають те, що для них є важливим. Художня література з повчальним напрямом достойна поваги, і окреме спасибі за це К. С. Льюїсу.
Як і раніше, варто відмітити видавництво, яке добре зробило свою роботу. Нарікань на якість книги немає. Знову хвилею аплодисментів можна нагородити перекладача Вікторію Наріжну. Їй вдалося чудово внести суто український гумор в книгу зарубіжного автора. Пауліна Бейнс — як завжди на висоті. Вона намалювала чудові ілюстрації практично до кожної важливої сцени. Тим самим жінка допомогла читачам глибше поринути у світ, який знаходиться на сторінках. До технічних моментів також немає нарікань, окрім одної незначної орфографічної помарки.
Купити книгу «Лев, Біла Відьма і шафа»