Аньєс Мартен-Люган «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву». — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. — 160 с.
Я люблю каву, люблю книги і саме це робить мене щасливою. Тому подібна назва роману дуже зацікавила. Після Гавальди, Саган та Беґбедера була певна, що й ця французка також має гарно писати про кохання. І не помилилася.
Натомість багато хто з читачів звинувачував авторку у банальному сюжеті в стилі «соплі з цукром». Втім, особисто я з цим абсолютно не погоджуюсь. Сюжет, герої, настрій книги не примітивні. Роман легко читається, залишає по собі приємний післясмак. Це ідеальна книга й для читання на пляжі.
Аньєс Мартен-Люган за освітою дитячий психолог. І свою першу книгу «Щасливі люди…» написала, сидячи вдома й доглядаючи за маленьким сином (нині видала вже три книги). Вона пропонувала роман багатьом видавництвам, але скрізь натикалась на відмову. Врешті вирішила власним коштом розмістити книгу на Amazon — успіх прийшов у перший же тиждень. Потім романом нарешті зацікавилось видавництво. Нині книга видана у 18 країнах світу.
У головної герої Діани в автокатастрофі гине чоловік і маленька донечка. 32-річна жінка не просто втрачає сенс життя, а чекає дня смерті. Вона накриває дзеркало у ванній і майже рік не дивиться на себе, викидає всю косметику, зрідка миється, а коли приймає душ, використовує тільки ягідний шампунь своєї донечки. Діана не виходить з дому і перестає займатись своєю літературною кав’ярнею у Парижі «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву».
Після першої річниці смерті Колена й Клари жінка розуміє — потрібно переїхати жити в інше місце, де скрізь усе перестане нагадувати про рідних людей. Вона згадує, що її чоловік мріяв відвідати Ірландію, із заплющеними очима тицяє пальцем у карту цієї країни — місцем її нового життя стає невеличке містечко Малрані. Аби описи країни, її клімату та людей виглядали найбільш правдивими, авторка тричі відвідала Ірландію. Потім Діана…
А потім сюжет розповідати не буду. Адже так втратиться бажання прочитати книжку. Зазначу, що хепі-енду, який так і вимальовувався протягом роману, не відбулось. Та героїня змінилася й ожила.
Процес повернення до життя був дуже нелегким. Діана уникала сусідів, спробувала втопитись, багато пила й курила, вбиралась в одяг покійного чоловіка, свою обручку повісила на ланцюжок, який носила на шиї. Автор чудово передає внутрішні муки головної героїні, її стає дуже шкода. Рятує Діану несподівана закоханість. В той час, коли ось-ось дещо мало трапитись, дехто цьому завадив…
«Щасливі люди..» — книга, яка доводить, що пережити можна навіть найстрашнішу трагедію. Для цього потрібен час, близькі люди й бажання. До того ж, коктейль «Нове життя» повинен складатись з усіх цих інгредієнтів. Ще можна додати інгредієнт «Улюблена справа», адже книжка завершується тим, що Діана повернулась до Франції й навела лад у своїй кав’ярні «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву».
Зоя Нікітюк