Тарас Прохасько «НепрОсті». – Івано-Франківськ «Лілея-НВ», 2015. – 158 с.
Насамперед, маю зізнатись, що раніше ніколи не був знайомий із творчістю Тараса Прохаська і прочитав його унікальний роман «НепрОсті», щоб краще та глибше проаналізувати та осягнути секрети творчого методу, котрими письменник натхненно, дуже цікаво й доступно ділився з учасниками авторського курсу, який відбувся у Львові на початку березня за ініціативи Центру літературної освіти.
Для мене читання роману стало своєрідним експериментом, викликом, перевіркою власного критичного мислення й здібностей до читання «між рядків»… Отже, спробую поділитися відчуттями, сприйняттям, емоціями, враженнями.
Оксана Забужко у передмові влучно визначає «НепрОсті» як «роман місця», адже «ландшафт», у якому діють персонажі, є центральним стрижнем твору. Територія, де живуть і діють герої, є їхнім простором, який формує їх як особистість, віддзеркалює світогляд.
Для повнішого сприйняття читачеві не завадять додаткові знання з біології, історії, міфології та навіть живопису.
Тарас Прохасько – майстер деталі. Епізоди в книзі розгортаються із, на перший погляд, непомітної, фрагментарної згадки про певну історичну подію, що є своєрідною ниточкою, котра спонукатиме допитливого читача далі вже самотужки шукати істину та відповіді, чому сталося так, а не інакше?, хто винен?, чи можна було захистити, запобігти, уникнути трагічної, але все ж звитяжної долі, наприклад, УПА, чи Січових стрільців.
Події відбуваються в Карпатах у час лихоліття двох світових війн, «коли воює Південь з Північчю, а Схід із Заходом, то роблять це переважно в Центральній Європі, де Карпати і їхні річки. І найгірше, що може бути в такі часи, – виконувати роль мирного населення Карпат або стратегічно важливого пункту на півкілометровій топографічній мапі» (с. 96). Ось так однією цитатою письменник викристалізовує найголовніше, – саме в цьому вмінні, на мою думку, і криється ключ до унікального «Прохаськівського» літературного феномену, а книга ніколи не втратить актуальності.
Залежно від того, під яким кутом зору подивитися на цей твір, інтерпретація змінюватиметься від одного прочитання до іншого… Тут ви знайдете й міфологію Карпат, якщо НепрОсті вважатимуть вас обраним та гідним їхньої таємниці мольфарства. Ваше серце неодмінно вразить образ тієї єдиної і неповторної на все життя в образах трьох Анн – дружини, доньки та внучки, які стали сенсом життя для головного героя.
Своєрідною є структура оповіді. Роман написано у вигляді фрагментів, які часто не пов’язані між собою, але це теж один із плюсів цієї неповторної, новаторської книги про чарівність та магію українських Карпат.
Ігор Зіньчук