Мартін Поллак. Цісар Америки. Велика втеча з Галичини. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2015. – 272 с.
Мартін Поллак – австрійський письменник та журналіст, який у творах розглядає проблеми Центральної та Східної Європи й долі народів, які її населяють. Не виняток і дослідницька праця «Цісар Америки. Велика втеча з Галичини», яка була вперше опублікована в 2010 році, а в 2011 – нагороджена Премією європейського порозуміння Лейпцизького книжкового ярмарку.
Події, описані в книжці, відбулися наприкінці ХІХ – початку ХХ століть. Саме тоді на території Східної Європи, населеній євреями, русинами (українцями), поляками, росіянами, розпочинається еміграційний рух. Бідне європейське населення відкриває для себе Америку. Задурені обіцянками безбідного життя селяни, насамперед молоді та сильні чоловіки, прагнуть знайти щастя на чужині. Вони, колишні землероби, на чужині найімовірніше будуть працювати робітниками в шахті чи будувати залізниці. Важко зароблені мізерні суми, якщо поталанить, вони хочуть привезти додому, де на них чекають родичі та друзі. Хоча декому з них пощастить осісти в заокеанських землях, і з часом він викличе до себе дружину з дітьми, родичів, односельчан.
Труднощі в селян, охочих виїхати до Америки, виникають ще при спробі дістатися портового міста, де вони б мали змогу придбати найдешевший квиток на корабель через Атлантику. На цьому шляху їх підстерігають багато ласих до наживи махінаторів, які тільки й чекають, коли до їх рук потраплять довірливі, залякані та неосвічені вихідці з Галичини та Росії. Багатьох селян обберуть до нитки, і в Америці вони опиняться без жодних засобів до існування.
Не краще складаються долі молодих та вродливих єврейських, русинських, польських, російських дівчат, яких запрошують за океан працювати нянями чи служницями. Як правило, їх обманюють: вони опиняються в домах розпусти, де сутенер забирає в них документи й змушує до праці залякуваннями, погрозами, насиллям, часто не платить і мотивує це тим, що за житло та їжу потрібно розраховуватися.
Цікаво, що якщо російські євреї прагнули покинути батьківщину, то втомлені бідністю галичани, яким не вдавалося виїхати до Америки, шукали щастя в Росії. Щоправда, багато з них невдовзі повернулося додому: як виявилося, життя в Російській імперії зовсім не краще, ніж удома.
Загалом Поллак докладно описує труднощі, які спіткали русинів, євреїв, росіян та представників інших народів Європи, в першу чергу Східної, тобто, вихідців з Австрійської та Російської імперій, при спробі покинути рідний край і в пошуках щастя податися за кордон.
Поллак провів глибоке дослідження еміграційних процесів зі Східної Європи до Північної та Південної Америки: в Сполучені Штати Америки, Канаду, Аргентину, Бразилію. В тексті читач знайде багато різноманітних подробиць із життя та побуту населення Східної Європи, а також іммігрантів на території Америки. Автор називає багато імен та подає велику кількість біографічних даних про селян, що покинули рідні місця, багато з яких стали жертвами пройдисвітів.
Не оминає увагою автор і діяльність шахраїв. Поллак звертає увагу на те, що подекуди відкривалися судові справи, в яких розглядалися махінації з вивезенням емігрантів до Америки, та надає інформацію про їх перебіг. Багато місця в книжці займає статистика, та слід пам’ятати, що за бездушними цифрами ховаються долі цілих родин.
Мова твору суха. Поллак старався першочергово констатувати факти, а не давати їм оцінку. Хоча доволі помітне емоційне забарвлення тексту: автор співчуває емігрантам, захоплюється їхньою сміливістю. Загалом, «Цісар Америки» читається легко та, незважаючи на тематику, з приємністю.
Видання ілюстроване чорно-білими фотографіями з приватного архіву Поллака. З німецької текст переклала Люба-Параскевія Стринадюк. Доопрацювали переклад Неля Ваховська та Олександра Григоренко. Книжку «Цісар Америки» минулого року опублікувало видавництво «Книги – ХХІ» в серії «Бібліотека німецькомовної літератури». Вона оформлена в тверду палітурку та суперобкладинку.
«Цісар Америки» розглядає ту частину історії народів Східної Європи, якій мало приділяють уваги. Відповідно, книжка приверне увагу всіх, хто цікавиться європейською історією кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя, а також долею її мешканців.
Микола Петращук