1. «120 сторінок содому. Сучасна світова лесбі/ґей/бі література», 2009
Перша на пострадянському просторі антологія сучасної світової квір-літератури (англ. queer — дивний, своєрідний).
Упорядники: Ірина Шувалова, Альбіна Позднякова, Олесь Барліг.
В антологію увійшли твори 30 авторів. Перекладачами були Сергій Жадан, Дмитро Лазуткін, Остап Сливинський, Віталій Чернецький та інші.
Епатажний заголовок «120 сторінок содому», що перегукується із назвою роману маркіза де Сада — це пародія на масове нетолерантне бачення лесбі-ґей культури та цілого явища гомосексуальності.
«ЛҐБТ-дискурс в Україні — це така собі форма партизанського руху, а кожен факт виходу гомоеротичної тематики у сферу публічного, поза межі гомосексуального ґета — маленький подвиг і виклик суспільству,» — стверджує Андрій Бондар у передмові.
2. «AU/UA: Сучасна поезія Австралії та України», 2011
Вірші австралійських поетів у перекладі на українську мову й навпаки.
Упорядкували антологію Григорій Семенчук, Юрій Завадський та австралійський поет Лес Вікс. Книжку презентували на Львівському міжнародному літературному фестивалі в рамках Форуму видавців.
В антології можна знайти вірші Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Оксани Забужко, Костя Москальця та інших сучасних поетів. 20 з України і 20 із Австралії.
Антологія проілюстрована роботами сучасних фотографів.
3. «Нью-йоркська група», 2012
Антологія дає уявлення про сам феномен угруповання та про художню, естетичну й філософську новизну, які її представники внесли в українську поезію та прозу наприкінці 50-х і на початку 60-х років ХХ століття. Мета цієї книжки — показати, як розвивалася тоді українська поезія поза кордонами СРСР і його цензурою.
До антології увійшли твори Богдана Бойчука, Юрія Тарнавського, Богдана Рубчака, Жені Васильківської, Емми Андієвської, Патриції Килини, Віри Вовк, Юрія Коломийця, Олега Коверка, Марка Царинника, Романа Бабовала і Марії Ревакович.
4. Квіткова антологія, 2013
це була пора року, коли зацвітають білі хатні рослини —
шурхітливо розкривають свої сторінкові пелюстки
та засідають за читання…
Любов Якимчук
«Книжка віршів і букет квітів під однією обкладинкою», — писав портал Zaxid.net.
Тут зібрані українські вірші про квіти, про що промовисто говорить обкладинка. Коло поетів надзвичайно широке. Від класиків: Шевченко, Франко, Леся Українка, Вінграновський, Антонич, Тичина, і до сучасників: Герасим’юк, Голобородько, Андрухович і, звісно, поети молодшого покоління.
5. Книга Лева: Львів як текст. Львівський прозовий андеґраунд 70–80-х, 2014
Антологія про Львів у вимірі тексту. В ній зібрано прозу та есеїстику другої половини ХХ — початку ХХІ стосліття таких авторів, як Роман Іваничук, Андрій Содомора, Ніна Бічуя, Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Галина Пагутяк, Ярослав Павлюк та інші. Книжка якнайповніше репрезентує львівський прозовий андеґраунд 70–80-х років творами Миколи Рябчука, Юрія Винничука й Володимира Яворського.
«Книга Лева» має три частини: перша — «Львів як текст», друга — «Львівський прозовий андеграунд 70-80-х р р ХХ ст.», третя — «Дві повісті» (це тексти Галини Пагутяк та Ярослава Павлюка).
Упорядник Василь Габор зазначив: «Хай це буде перша цеглина в осмисленні Львова як тексту».
«Ця книга є багатовимірною: вона має багато різних рівнів, так само, як багато історій і стилів має Львів. Цікаво, що всі автори антології, окрім Влодка Яворського, народжені не у Львові. Це одна з таких таємниць, як Львів притягує чи відштовхує нельвів’ян, як він виринає чи ховається в текстах», — каже про антологію Віктор Неборак.
6. «Райська яблінка», 2014
Ця антологія зібрала тексти жінок, що творили літературно-мистецьке життя Галичини в міжвоєнний період. Феномену жіночого літературного життя того періоду в Україні та Польщі також присвячено сайт «Дівчата райської яблуні».
До антології увійшли мала проза Ірини Вільде, Катрі Гриневичевої, Наталени Королевої і Дарії Віконської, а також архівні матеріали літературного дискурсу 1930-х років: критичні статті, рецензії, тексти літературної дискусії 1935 року, що формували мистецько-культурну атмосферу того часу.
Її назва походить від модної в 30-ті роки повісті польської письменниці Полі Гоявичінської «Райська яблуня».