Конан Дойл відомий мільйонам, якщо не мільярдам, читачів передусім завдяки образу легендарного детектива Шерлока Холмса. Артур Конан Дойл настільки злився зі своїм персонажем, що читачі часом приписуюють йому якості його героя. Та історії про Шерлока — не єдине що писав автор.
Здавалося, Конан Дойл мав би дякувати Шерлокові Холмсу за літературну славу і фінансовий успіх, але стосунки між письменником і його персонажем складалися далеко не просто. Сам будучи яскравою й неординарною особистістю з неймовірно цікавою і захопливою біографією, Конан Дойл нидів у тіні свого персонажа, ревнував його до публіки, почувався ув’язненим у межах одного жанру і навіть дійшов до того, що намагався… вбити Шерлока руками знаменитого злого генія професора Мориарті. Публікація біографічних матеріалів про письменника може допомогти поглянути на Конан Дойла не лише як на «батька Шерлока Холмса», а «Небезпечна робота. Щоденник арктичних пригод» стане у цьому в пригоді.
У двадцять років, перервавши навчання на медичному факультеті Единбурзького університету, Конан Дойл наймається лікарем на китобійне судно «Надія» й вирушає до Арктики. Із собою, крім обов’язкового арктичного спорядження, він бере кілька книг і записник, куди щодня занотовуватиме враження від подорожі. Про існування цього щоденника було невідомо майже сто тридцять років, і лише нещодавно він виринув у архіві письменника. Крім того, що «Небезпечна робота. Щоденник арктичних пригод» ‒ цікавий історично-біографічний документ, це ще й можливість відродити справедливість і показати, чому все таки Артур Конан Дойл створив Шерлока Холмса, а не Шерлок Холмс створив Артура Конан Дойла.
Історія двадцятилітнього юнака, який покидає розмірене життя і занурюється в світ ризикованого фаху китобоя, вразить найпримхливішу уяву. Але упорядники не зупиняються на цьому; в примітках і статтях вони подають читачеві екскурси в те, що сталося в житті Конан Дойла далі: подорож до Західної Африки, намагання відкрити і розширити свою лікарську практику, перші літературні невдачі і приголомшливий успіх, поїздка польовим хірургом-добровольцем на Англо-бурську війну в Південну Африку, захоплення спіритизмом… Артуру Конан Дойлу пощастило прожити довге, як на ті часи, і неймовірно насичене життя.
Збірник складається із передмови Йона Лелленберга і Деніела Сташовера, фотокопії рукопису Артура Конан Дойла з його малюнками, розшифровки щоденника з примітками, статті «Це були справжні овації» про той вплив, який мала подорож до Арктики на подальше життя письменника, творів Дойла, де так чи інакше розкрита арктична тематика. Також книга містить фотографії самого Артура Конан Дойла, членів команди китобійного судна «Надія», шотландських містечок, жителі яких традиційно займалися китобійним промислом тощо. Усі ці матеріали допомагають скласти більш-менш цілісне уявлення про цей період у житті Конан Дойла, а також долучитися до реалій тогочасного побуту на кораблі і нюансів китобійного й тюленебійного промислу наприкінці ХІХ століття.
1880 року, коли «Надія» вирушила у своє звичне плавання з молодим студентом-медиком на борту, люди ще не досягли Північного полюсу. Серед дослідників та китобоїв точилися гарячі суперечки, як краще це можна зробити. Конан Дойл також долучився до дискусії, висловивши свою думку з цього приводу. І хоч ця ідея зрештою виявилася хибною, вона відіграла важливу роль у його становленні як письменника і популяризатора науки. Щоденник «Небезпечна робота» цілком можна прирівняти до щоденників мандрівників-першовідкривачів, адже «Надія» ставила рекорди, заходячи в пошуках здобичі якнайдалі в північні широти.
Майбутній письменник ретельно описував арктичну природу і види тварин, птахів, риб та навіть комах і паразитів, яких їм доводилося там зустрічати. У його записках трапляються також екскурси в історію першовідкривачів Арктики (як, наприклад, згадки про загадкове загублене місто на ґренландському березі, у Середньовіччі відрізане від Європи сходженням великого льодовика). Звісно, не забуває він і про побут на китобійному судні, хвороби та небезпеки, що чатували на китобоїв, їхні щоденні справи, захопливі й ризиковані полювання на тюленів, що іноді закінчувалися купанням у Північному льодовитому океані, білих ведмедів та, звісно, китів. Хоч в той час літературна діяльність була для Конан Дойла попереду, його щоденник демонструє, як формувався і мужнів майстер слова. Записи рясніють жартами, анекдотами, пародіями, Конан Дойл свідомо чи несвідомо скрізь шукає сюжети для пригодницьких творів, помічає деталі, що згодом виринатимуть у його оповіданнях та романах.
Українське видання щоденника може похвалитися вдалим дизайном обкладинки, на яку винесено автентичну фотографію китобійця серед криги 1869 року. Щодо перекладу. «Небезпечна робота» часто ставила мене в ситуації, коли однозначного рішення не існує і доводиться вибирати між більш поширеним і правильним або просто діяти навпомацки. Словники мореплавства, не кажучи вже про моряцький сленг, у нас відсутні, сама лексика розвинена слабко, так само неповно представлені українською мовою назви тварин і птахів арктичної фауни. Крім того, Конан Дойл любить у свою англійську ввернути якесь шотландське слівце, зберегти «запах» якого при перекладі дуже непросто. Однак як китобійці ламали арктичну кригу, продираючись до полюсу, так, напевно, потрібно ламати кригу понять і реалій, несходжених для українського слова. А що може краще тут стати в пригоді, як не переклади щоденників мандрівників-першовідкривачів?
The post Артур Конан Дойл і мандри на північ appeared first on Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал.